Культура та історія

Лесото - єдина повністю «високогірна» країна Африки, де етнос басуто сформував особливу ідентичність на плато Малоті.

У XIX столітті цар Мошвешве I об'єднав розрізнені громади, переживши набіги і тиск сусідів; 1868 року територія стала британським протекторатом Басутоленд, а 1966-го отримала незалежність як Королівство Лесото.

Державні мови - сесото та англійська; в побуті сильний синтез християнства і традиційних вірувань.

Символи повсякденності - вовняна ковдра басуто (seana-marena), конічний головний убір мокоротло, гірські поні і круглі хатини-рондавелі.

Культура пасовищних громад виражається в ініціаційних обрядах (lebollo), прислів'ях та усній поезії; музична сцена відома стилем famo (акордеон, ритм-секція) і танцями.

Спадщина давніших мешканців регіону - наскельні розписи сан - збереглася в гірських ущелинах і стала частиною культурного ландшафту.

Щорічні фестивалі (наприклад, Morija) підтримують традиції ремесел і живу історію королівства.