Економіка і статистика

Японський ринок азартних ігор формально спирається на «дозволені» категорії і фактично ділиться на чотири великі зони доходу.

Найбільший сегмент - pachinko/pachislot: десятки тисяч залів і мільйони апаратів забезпечують левову частку виручки, хоча довгостроковий тренд - поступова стагнація через демографію, посилення правил і конкуренції зі смартфонним дозвіллям.

Другий блок - державно контрольовані тоталізатори: скачки (JRA/NAR), кейрин (велотрек), човнові гонки (kyōtei) і авто/мото-гонки - стабільне джерело внесків до бюджетів і фондів, зі зростаючою часткою онлайн-ставок через офіційні додатки.

Третій стовп - лотереї (takarakuji), традиційно популярні і просуваються муніципалітетами.

Четвертий напрямок - інтегровані курорти (IR) з казино: це інвестиційні мегапроекти, розраховані на туризм, MICE і мультиплікативний ефект для регіональної економіки після запуску.

Податкове та квазіподаткове навантаження високе: оператори сплачують збори та відрахування до цільових фондів, а виграші в окремих категоріях підлягають оподаткуванню у гравця.

Канали продажів зміщуються до цифрових: безготівкова оплата і мобільні сервіси зростають, хоча офлайн як і раніше домінує.

Профіль попиту формують дорослі та вікові аудиторії; міри відповідальної гри (ліміти, самовиключення, KYC/AML) послідовно посилюються.

Ключові тренди до 2030 року: помірне зниження pachinko, зростання онлайн-каналів у легальних тоталізаторів і лотерей, а також внесок IR в туризм, зайнятість і супутні галузі послуг.