Культура та історія

Історично монгольська ігрова культура вкоренилася в кочовій повсякденності: сімейні змагання з кісточками шагай, настільні та карткові забави, а також дух Наадама (боротьба, кінні скачки, стрільба з лука) формували змагальний код без комерційного азарту.

У соціалістичну епоху грошові ігри жорстко стримувалися; після 1990-х робилися обмежені спроби комерціалізації дозвілля в містах.

Суспільний консенсус залишався обережним: цінувалися спорт, традиції та сімейні форми розваг.

Сучасний етап завершився повною забороною азартних ігор (офлайн і онлайн), що закріпило культурний вектор на некомерційних, общинних форматах дозвілля і дистанціювало масову культуру від грошового азарту.