Культура та історія

Історично ставлення до азарту в М'янмі задається тхеравадинським буддизмом: гра на гроші сприймається як відволікання від чесноти і джерело соціальних ризиків.

У колоніальну епоху з'явилися організовані форми азарту (лотереї, тоталізатори на бігах), але в масовій культурі вони не вкоренилися.

Після здобуття незалежності держава послідовно обмежувала азартні практики, зберігши лише вузькі допустимі формати (держлотерею) і заборонивши участь громадян у казино.

Сучасний «ігровий» уклад зміщений до туризму і кордонів: казино орієнтовані на іноземців у прикордонних містах, тоді як всередині країни домінують традиційні неазартні розваги - чінлоне (гра з м'ячем з ротанга), фестивалі, танці і театральні вистави.

Соціальний консенсус залишається тим самим: підтримувати культурні форми дозвілля та утримувати комерційний азарт на периферії суспільного життя.