Антигуа і Барбуда - одна з перших юрисдикцій, що монетизували онлайн-гемблінг: режим Interactive Gaming/Interactive Wagering закріплений в регламентах 2007 року, а Gambling Act 2016 створив нову архітектуру нагляду (Гемблінг-Authority), при цьому онлайн-регламенти продовжують діяти.
Це формує стійкі ліцензійні збори та «експорт» iGaming-послуг.
Історично уряд отримував мільйони доларів на рік від ліцензійних платежів і супутніх зборів онлайн-операторів (наприклад, оцінка ~ $2,8 млн/рік у звітах США), що підкреслює фіскальну роль сектора навіть при волатильності ринку.
Для локальних (on-island) операторів діє тарифна сітка: фіксовані річні збори залежать від кількості слотів/столів (наприклад, групи ліцензій A-E і рівні за кількістю машин/столів), що забезпечує передбачувані надходження до бюджету.
Наземні казино - компактний сегмент, орієнтований на туристів (ядро - King's Casino в Сент-Джонсі з ~ 350 слотами і набором столів); для столів передбачений окремий податок 8% від player loss (проект поправок 2017 р.).
Сукупно цей контур дає меншу частку, ніж iGaming, але підтримує зайнятість в туристичних зонах.
Міжнародна значимість галузі проявилася і в справі WTO DS285 (Antigua vs US) про транскордонне постачання онлайн-послуг, що додатково зафіксувало роль країни як експортера iGaming.