Азартні ігри в Бразилії до заборони

1) Хронологія «до»

1892: в Ріо народжується jogo do bicho (буквально «гра в звірів»). Барон Друмонд придумав денну «тваринну» лотерею при зоопарку Віла-Ізабел; дуже швидко гра вийшла на вулиці і знайшла масовість (в 1895 її заборонили, але вона продовжила жити в тіні).

1934: за президента Жетуліо Варгаса казино легалізують, починається «золота ера» гральної індустрії: казино стають сценами для оркестрів, танців і великих шоу.

1930-і - 40-і: по країні працює десятки казино; у пресі згадують понад 70 майданчиків і десятки тисяч робочих місць у галузі.

30 квітня 1946: президент Еуріко Гаспар Дутра підписує Decreto-Lei nº 9. 215, який забороняє казино та ігри випадки по всій країні - за моралістськими та релігійними підставами.

2) Ікони епохи: де грали і хто виступав

Cassino da Urca (Ріо) - легендарна сцена епохи радіошоу і самби; саме тут Кармен Міранда «засвітилася» перед Бродвеєм у 1939-му. Серед гостей і артистів ери - Джозефін Бейкер, Бінг Кросбі, Орсон Уеллс.

Copacabana Palace Casino (Ріо) - розкішний курортний центр з рулеткою і столами; в 1946-му, останньому «легальному» році, казино приносило колосальні обороти (оціночно десятки мільйонів $ в цінах часу).

Palácio Quitandinha (Петрополіс) - найбільший готель-казино Латинської Америки на момент відкриття (1944); пережив всього два роки - був закритий відразу після заборони 1946-го.

Чим була «ніч казино»: крім рулетки, блекджека, баккари і покеру - вечері-танці, естрадні ревю, оркестри Радіо Насьонал. Казино були культурними центрами, де змішувалися «високе» шоу і масове міське дозвілля.

3) Економіка «золотої ери»

До початку 1940-х індустрія стала важливою частиною міської економіки прибережних центрів (Ріо, Сан-Паулу, кафе-шансон, готелі, таксі, туризм). Сучасні огляди нагадують, що в середині 1940-х діяло 70 + казино і працювало десятки тисяч співробітників (великі зали давали тисячі робочих місць кожен).

4) Чому все заборонили в 1946-му

Указ-закон № 9. 215 від 30 квітня 1946 заборонив діяльність казино і «ігор випадку» по країні. Мотивація - «мораль, право і релігія»; заборона діє для наземних казино досі (його роль як заборонного акту підтверджується і в сучасних юридичних дайджестах). Наслідки - одномоментне закриття залів, втрата робочих місць, спад нічної та курортної економіки.

5) Соціальний «підтекст»: jogo do bicho

Задовго до «ери казино» jogo do bicho вкорінився в міській культурі Ріо (старт - 3 липня 1892). Гра стала повсякденною - від газетних оголошень результатів до вуличних «пунктів». Незважаючи на заборону в 1895-му, «бічо» поширився по всій країні і продовжив впливати на міське життя (зв'язок з футболом, карнавалом, вуличною економікою). Сучасна преса підкреслює: це «довга тінь» бразильської культури, хоча інтерес молоді до неї вже падає.

6) Культурна спадщина «ери казино»

Казино 1930-х-40-х стали «інкубаторами» бразильської поп-культури: тут шліфувалися формати ревю і радіошоу, зірки на кшталт Кармен Міранди робили стрибок на міжнародну сцену, а місця на кшталт Урки і Копакабани закріпили «бренд Ріо» як столиці нічного життя Атлантики. Слід епохи дбайливо несуть міські музеї та архіви (MIS-RJ та ін.).

7) Що залишилося «на наступний день» після заборони

Quitandinha закрив казино і швидко перетворився на «звичайний» готель/простір для заходів.

Cassino da Urca пережив переобладнання і зміну функцій; його міфологія - частина музейних і краєзнавчих маршрутів Ріо.

Copacabana Palace зберіг готельний статус і статус ікони, але «столики» канули в минуле - разом з цілою міською економікою навколо них.

8) Короткий глосарій «до заборони»

Decreto-Lei nº 9. 215/1946 - акт про заборону казино і «ігор випадку» (з 30. 04. 1946).

«Ера Варгаса» (1934-1945) - період легальних казино і розквіту сценічної культури.

Cassino da Urca/Copacabana Palace/Quitandinha - три символи «золотої ночі» Ріо і гірських курортів.

Jogo do bicho (з 1892) - вулична «тваринна лотерея», що стала культурним феноменом і предметом постійної боротьби влади.

До 30 квітня 1946 Бразилія встигла побудувати власний «Вегас Атлантики»: легальні казино, розкішні шоу, міжнародні зірки і потужний міський сервіс навколо. Заборона Дутри відразу обрубав цю індустрію - але її культурна пам'ять (музика, місця, історії) і «довга тінь» вуличних ігор на кшталт jogo do bicho дожили до наших днів, визначаючи розмову про те, яким міг би бути і яким стане бразильський гральний ринок в майбутньому.

Актуально на 11 жовтня 2025 (Європа/Київ).